Немає в мене сил,
Немає сліз та болю.
Ти – той, хто мене вбив,
Хоч сповнив життя любов'ю

Холодний ти, ніби лід,
Твої поцілунки солоні,
На шиї моїй залишається слід,
Я в’яну в твоєму полоні.

Приходиш до мене щоночі,
Не знаю: живий чи у сні.
Знов п’єш мої сльози дівочі –
Неспокій приносиш мені.

Не зможу тебе відпустити,
Коханий, назавжди твоя,
Тобі все вдалося зробити –
Я більше сама не своя.

Тепер, сподіваюсь, щасливий –
Отримав ти все, що хотів.
Для мене єдиний ти, милий,
Ти мною заволодів.

Душа моя зникла назавжди,
Забрала колишнє життя,
Лишила червону троянду,
Що сонцем осяє буття.

Під владою чорної сили
Я сотні віків проведу,
З тобою я буду, мій милий,
Нікуди я вже не піду.

Лиш прошу людей – помоліться
За бідную душу мою,
Не дайте в світах загубиться,
Їй путь укажіть до Раю

Мені ж залишилося жити
На світі з коханим проклятим
Любов мені не загубити,
Вампіра ж не бачити вбитим…