Роззирнуся навколо –
Наче навкруги коло.
Я одна в його центрі,
Центрі мого життя.
Не посмію сказати
Те, що хтось винуватий
У моєму падінні.
Якщо «хтось» - тільки я!
Чи така я людина
Із душою дитини?
Я не дуже відверта –
Та мені ви простіть!
Кожен душу відкриту
І брехней не прикриту
Може легко розп`яти
На гіркому хресті.
Це життя – такі люди.
Норовлять в душу плюнуть.
По приниженим, слабим
Вибратись до небес.
Я залишусь самотня
У безславній безодні.
Це мій вибір – я гордо
Буду нести свій хрест.
Хрест тяжкий, та не тяжче
Ніж у всіх. І за краще
Я вважаю самотність,
А не душу в крові.
Кажуть хай: «Божевільна!»
І шепочуть: «Безсильна!»
Мають всі свою правду –
Я не зраджу собі!
(0)
