Він ламає у серці кремезнії віти...
Говорити!..Благаю, я мушу творити!
Я не можу мовчати, не можу сидіти...
Моє слово летить в вашу сіру безодню
Очі наче сліпі, безпорадні сьогодні...
Є різниця в словах - можна слухать й не чути
Можна жити, а можна лише тільки бути...
Я не бачу нікого - всі стерті обличча...
То не сум і не жаль - це безжалісний відчай!
Тиха зрада-буденність - болото, не вітер
Тож закриті вуста...не дають говорити...
(0)
