Мені більше не треба буде пробачати...
Цей світ божевільний,і мільйони людей...
Втомились від болю кричати...
Зрання,навмання,і в затертому транспорті...
Шукати,плескати,бажати чогось...
Знову хрест ставити на сірому паспорті...
Хотілось любити,кохати-так ось...
Мрійливий,звабливий,але таких егоїстичний...
Сгубився,забувся,зломався та й впав...
Відсоток у крові вже систематичний...
Кидався,грався,розсиав,зломав...
А вона наче пташка та й легка пурхлива...
Затьмарить,колдує,ворожить,манить....
А інша чорнява,струнка,гордівлива...
Що холодному серці вогонь закипить...
Візьми мою душу,як тобі легше стане...
Пошматуй,загартуй та й по стінці розмаж...
З палкого осердя давня мрія востане..
Зірвуся,напьюся зміню антураж...
Чуєш ,музико,не спи,загравай...
Не хочу прощатись та кличе дорога...
Бери що твоє,люби,памятай...
Передавай вітання від мене до бога...
(0)
