Если прочитаете, то обязательно оставьте впечатление. Пусть даже негативное!!!Большая просьба
Дата: 2010-04-09 20:47 Просмотров 1967
<
Надто часто запитую себе: і чому всі люди стали схиблені? Схиблені на еталонах краси, сигарках, алкогольних напоях, наркотиках, коханні, що роздирає тендітні серця на шматки м’яса. На романтичних фільмах, та правильному твердженні. Всі у раз стали дуже розумними. Почали переглядати розумні серіали і казати мені коли я брешу, а коли ні. І невже всі вони вважаюсь, що за допомогою цього їхне життя стане кращім. Взагалі, що ми розуміємо у твердженні «життя»? Я нічого. Скільки лайна кожен раз в нас вливає телебачення, воно каже нам якими нам потрібно бути, що робити. Хто сказав, що мій хлопець неодмінно повинен бути казковим героєм, повинен виглядати розумним і завжди зачиняти двері без попередження. А … Так, ще йому слід пити людську кров чи перетворюватись у перевертня – це невід’ємні критерії підбору майбутнього чоловіка – це модно. Бідні хлопці, бо саме вони кожного разу потерпають через наші зміни «Ідеалів». І кожного разу більшість з них починає перетворювати себе у прототип такого жіночого щастя: розпещених татусевих хлопчиків, поганих байкерів, розумних адвокатів, слабких романтиків чи то вампірів . Сумно, проте саме це й відділяє чоловіків від лузерів. Хоча дехто з них, ще й досі живуть у кам’яному віці, вважаючи що вони домінують над жінками - вони королі свого всесвіту. Але лише свого. Вони розпускають руки, у не змозі довести своє «домінування», багато п’ють і говорять дивними, модними словами – «матами». Та кожне їх проявлення « чоловічності » взагалі вважається жіночністю. І скільки в них тієї дивної суміші? Та взагалі вони різні, зовсім різні, що навіть коли почитаєш малювати у думках свій «ідеал», то завжди запитуєш себе «Чи то підкоритись моді, чи то підібрати під себе?» Наче парфуми під новісіньку тачку. Це наші бойфренди. Модне слово, запозичене з англійської. А ми їх герлфренди. Ми взагалі останнім часом багато, чого увібрали з далеких країн. Почали одягатись, як зірки Манхеттену, переглядати їхні стрічки та слухати їхню музику. А ще у «до 18» алкоголь та наркотики теж їх ідеї. Ми забули хто ми, забули розмовляти рідними мовами, та казати, що ми патріоти. Патріоти країни, землі,культури, а не влади чи населення. Я б також не пішла на війну за владу. Взагалі «війна» жорстоке слово, тому я його рідко вживаю. Хоча війна це лише масове схиблення усієї країни чи то нації, чи то світу. І всі ми по-своєму схиблені. Чи можна назвати нормальним секс у нічних клубах, чи підліткове пияцтво чи жорстокість, що кожен із нас накопичує в собі багато років. Всі ми схиблені на ідеях життя, котре ми самі руйнуємо у себе ж на очах. І нехай все одно, нехай все горить синім вогнем, адже один розумник сказав, що треба жити днем і не турбуватись про завтра. А що завтра?Лише новий день, новий шанс почати спочатку, та чи вхопимось ми за нього. Ліпше зачекати декілька днів чи місяців, а потім і пообіцяти собі, що завтра неодмінно все буду інакше. Та чи можна змінити себе? Ось так легко та швидко. Взяти та
роздробити себе на маленькі шматки мозаїки, і, можливо, скласти меншу картку, але більш пристосовану до такого життя. Взагалі чого ми чекаємо від життя? Можливо ми чекаємо його? Чекаємо коли воно настане і все буде файно, як у чарівних фільмах, якими із наших довірливих розумів забирають щось суттєве, а у відміскту кладуть велику фразу «Я дИбіл». А хто ми без них? Тільки купка загублених гостей у цьому світі, ми прямуємо за модними тенденціями, котрі нам так вдало нав’язують. І якщо завтра хтось скаже, що дуже модно кохати до смерті – ми неодмінно закохаємось у це «до смерті», але лише нього!!!
(0)
