Там будуть різні барви, і килим з квітів зшитий.
Візьму я в руки пензлик - і буду малювати,
Буду дивитися в небо, і пісеньку співати.
Я розповім про сонце, про квіти, і діброву,
Я проспіваю неба із місяцем розмову.
Я намагатися буду в цій пісні все сказати,
А у картини зможу Вкраїну змалювати.
Я намалюю стежку, якою йшла до хати,
Я буду намагатися все чітко показати.
Я намалюю й бджілку, на квітці у садочку,
Я зображу яскраво ту мамину сорочку.
Усмішку ту чудову, її приємний запах,
Зумію я все чітко і ясно показати.
І хто б її не бачив, той скаже всім на світі,
Що так ніхто не любить, як маму рідні діти...
(0)
