Так звичайно та просто,
Ніби з неба упав,
Послизнувся в зірках.
Просто в серце ввійшов,
Зашумів листопадом.
І в очах потонув
Незнайомим для мене
Таким поглядом рідним.
Став світлом і тінню,
Став життям або смертю,
Став сонцем і морем,
Став долею й волею.
В моїх титрах життєвих
Твоє імя несеться,
Моє серце на нитці,
І ось-ось обірветься.
Треба вірить, чекать,
Треба бігти на зустріч,
Треба все віддавать,
За єдину цю зустріч.
І зриваться з землі,
Не боятися зникнуть,
Ми себе віднайшли
В цьому просторі вічнім.
Дозволь бути з тобою,
Дозволь іти слідом.
Лиш торкнися обличчя
Нерозгаданим світлом,
І дивись із-за хмар
Ти на мене здивовано.
Цей погляд...
Цкй промінь...
Навік я запомню...
(5)
